Діана Баленко
Коли мене питають, чому я стала косметологом, я завжди усміхаюся. Насправді, мій вибір почався задовго до того, як я вперше одягла медичний халат.
Мені пощастило рости поряд із двома дивовижними жінками, які стали для мене прикладом на все життя. Моя бабуся — суддя з багаторічним стажем, пізніше — адвокат та юрисконсульт. А мама — лікар-терапевт, яка одного разу прийшла до косметології «просто спробувати» і присвятила їй понад тридцять років свого життя.
Довгий час я не могла зрозуміти, на кого з них хочу бути схожою. Тож вирішила не обирати. Я здобула дві освіти — юридичну та медичну. Медицину я освоювала з однією мрією стати косметологом, як мама. Ще зовсім юною я часто була у неї в кабінеті, спостерігала за її роботою, асистувала і поступово закохувалась у цю професію.
Свою практику я розпочала у 2006 році. Але довгий час так і не могла відмовитися від жодної зі своїх професій. Будучи молодою, амбітною та неймовірно впертою, я вирішила, що зможу реалізувати себе одразу у двох напрямках.
Згодом життя поставило переді мною вибір: продовжувати юридичну кар’єру або повністю присвятити себе косметології.
Я обрала косметологію. Тому що це справа, в якій я почуваюся по-справжньому щасливою та реалізованою.
Мені важливо не лише підібрати ефективну процедуру, а й зрозуміти людину, почути її, знайти саме той підхід, який підійде саме їй. Напевно, тому багато моїх пацієнтів залишаються зі мною на довгі роки. Згодом нас пов’язує вже не лише робота — з’являється довіра, теплота, дружба. І для мене це величезна цінність
Я ніколи не обмежувала себе одним напрямом косметології. Мені цікаво все: ін’єкційні методики, апаратні технології, естетична косметологія, сучасні протоколи відновлення шкіри. Я переконана, що справжній фахівець повинен бачити людину цілком і вміти поєднувати різні методи, щоб досягти максимально природного та красивого результату.
Я постійно навчаюсь, тому що щиро люблю свою професію. Косметологія для мене — це нескінченний розвиток, натхнення та можливість щодня ставати кращими.
Особливе місце у моїй історії займає початок повномасштабного вторгення. В ці часи косметологія стала моєю опорою.
Щодня, відчиняючи двері кабінету, я розуміла, що можу подарувати людині трохи спокою, турботи та краси. Іноді процедури тривали набагато довше запланованого, тому що людям потрібно було не лише професійне лікування, а й можливість відчути підтримку, хоча б ненадовго відволіктися від того, що відбувається навколо.
Сьогодні я, як і раніше, прокидаюся з бажанням йти на роботу. Я щиро тішуся з кожної зустрічі, кожного результату і кожної щасливої усмішки після процедури.